БАР "Подорожник" , 100 мл

Надійний засіб комплексної терапії при захворюваннях легенів, шлунково-кишкового тракту, цукровому діабеті, безплідді.

Форма випуску: Біологічно активна рідина (БАР)
Склад: Міжклітинна і внутрішньоклітинна рідина з листя подорожника

Значення для організму
Подорожник великий – одна з найдавніших лікарських рослин найбільш вивчених науковою медициною. Експериментальні і клінічні дані вказують на широкий діапазон його застосування.
Вітчизняні фітотерапевти широко використовують загальнозміцнювальні та очисні властивості подорожника, цінують його, як комплексний засіб з вираженими протизапальними, ранозагоювальними, секреторолітичними, пом'якшувальними і обволікаючими видами лікувальної дії. Сапоніни, пектинові речовини, флавоноїди і оксикоричні кислоти сприяють зменшенню рівня холестерину в крові.
Лист подорожника чинить бактеріостатичну дію, пригнічує ріст патогенного стафілокока, синьогнійної палички, стимулює рухову активність миготливого епітелію, активізуючи секрецію бронхіального слизу, розріджує мокротиння, полегшує відкашлювання. Ці властивості, з хорошим клінічним ефектом, використовуються при гострих і хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Сучасні дослідження достовірно підтверджують, що подорожник відновлює захисні функції миготливого епітелію, чинить муколітичну дію, створює бар'єр для подразників, що викликають кашель, знижуючи рівень роздратування кашльових рецепторів.
Медицина відносить подорожник до відхаркувальних та протикашльових засобів еферентної дії. Крім того, подорожник покращує стан хворих на бронхіальну астму, корисний при туберкульозі, а також при пухлинних захворюваннях, включаючи рак легенів і шлунка.

На VI конгресі фітотерапевтів (1995р.) були представлені результати великих досліджень щодо застосування подорожника у терапії хворих з неспецифічними респіраторними захворюваннями. Особливо сприятливий прогноз дії подорожника при гострих інфекційних бронхітах, дражливому кашлі. Дослідження підтверджують протизапальні властивості, придушення кашльового центру, без гальмування необхідної елімінації бронхіального секрету.
У подорожника антацидні властивості, він стимулює продукцію муцину.
Гастроентерологи рекомендують використовувати подорожник при анацидних гастритах, виразковій хворобі шлунка і 12-ти палої кишки, спастичних колітах. При виразкових процесах в шлунку і кишечнику лист подорожника сприяє утворенню захисних колоїдів слизової, надаючи противиразковий, ранозагоювальний, гастропротекторний ефект, відновлює пошкоджені тканини на рівні клітинних структур, підсилює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту і панкреатичного соку, активізує перистальтику кишечника, попереджає блювоту, позитивно впливаючи на ланки нервової регуляції, життєдіяльність сапрофітної мікрофлори кишечника, пригнічуючи патогенні організми: ешерихії, сальмонели роду кишкових паличкоподібних неспороносних бактерій.

У гінекології подорожник добре відомий і застосовується при безплідді зумовлене ановуляцією, для зменшення запальних процесів, включаючи ендометрит, міометрит, параметрит, аднексит.
Препарати подорожника застосовують при алергодерматозів, піодермії. Дерматологи з успіхом використовують подорожник для оберігання шкіри від опіків, він активізує вироблення меланіну.
Листя подорожника підвищують протиінфекційний імунітет, підтримують імунну реактивність організму, стимулюють вироблення ендогенного інтерферону та інтерлейкіну -2, нормалізують фагоцитоз. У подорожника виражений антигіпоксичний ефект (підвищує стійкість клітин до нестачі кисню).
При пухлинних захворюваннях подорожник показаний, як антиметастатичний, гранулюючий тканини засіб, при онкопораженні печінки, щитовидної залози, шлунково-кишкового тракту. До того ж подорожник знижує токсичність цитостатиків.

При захворюваннях печінки подорожник розглядається як засіб попередження цироз, при холециститі – як ефективний гастропротектор, що підвищує захист слизової оболонки, крім того, активний при отруєнні, у тому числі грибами.
Фармакологічні дослідження підтверджують можливості подорожника інгібувати процеси протеолізу, відновлюючи і захищаючи тканини залози при панкреатиті.
У дерматології листя подорожника застосовуються при сверблячих та інших дерматозах, коли останні супроводжуються хронічними гіпоцидними гастритами, хронічними колітами. Особливо сприятливу дію подорожника при істинній мікробній, мікотичній, себорейній екземі, атопічному дерматиті, алергодерматозі.

Показання до застосування:

Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики захворювань органів дихання і травлення, а також до раціону при наступних станах та захворюваннях:

• захворювання органів дихання (бронхіти, пневмосклероз, пневмонія; як допоміжний засіб при коклюші, бронхіальній астмі, туберкульозі, захворювання легенів);
• захворювання шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і 12-ти палої кишки з нормальною і зниженою кислотністю, дуоденіт, ентероколіти, коліти);
• захворювання печінки і підшлункової залози (гепатит, гепатоз, холецистит, панкреатит);
• обмінні порушення (цукровий діабет, ожиріння);
• гінекологічні захворювання (порушення гормонального фону при ановуляції, гіпогалактії, гіпоменструальному синдромі;безпліддя, хронічна фетоплацентарна недостатність, ендометріоз, маткові кровотечі з запальними захворюваннями жіночих статевих органів, міома матки);
• онкопатологія шлунка, печінки, щитовидної залози, матки, молочної залози, яєчників (як протипухлинний і антиметастатичний засіб у комплексній терапії);
• як загальнозміцнюючий і підвищує імунітет засіб при астенії, депресії, іпохондрії, істерії, неврастенії і неврозах, енурезі, епілепсії;
• лімфостаз.

Спосіб застосування
Дорослим по 7-15 крапель 2-3 рази на день за 30 хвилин до прийому їжі на 100-200 мл води.
Курс прийому: 8 – 12 тижнів. При необхідності повторити через 2 – 3 тижні.

* Дані представлені в інформаційних листках достовірно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, дисертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково – практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин в медичній практиці.