БАД "Дивосил" , 90 шт

Дивосил регулює обмін вуглеводів і жирів, має протизапальні, антимікробні, жовчогінні, відхаркувальні та імуномодулюючі властивості. Він також корисний для шлунково-кишкового тракту, маючи гастропротекторні властивості та здатність сприяти відновленню тканин. Дивосил застосовується в лікуванні різних захворювань, включаючи цукровий діабет, гастрит, виразкову хворобу, глистові інвазії, астму та інші. Його використовують також для поліпшення функцій мозку та розвитку.

Форма випуску: Таблетки
Склад: коріння оману, лактоза, крохмаль

---

Значення для організму
Оман — рослина з найбагатший історією і відмінною репутацією цілющих властивостей.
Головні речовини, що визначають фармакологічну особа рослини, що містяться в коренях — сесквітерпенові лактони, проазулен, полісахарид інулін, токофероли.
Встановлено, що за рахунок інуліну (до 44%), оман регулює обмін вуглеводів і жирів, попереджає енергетичний дефіцит. Фруктоза, що утворюється при його гідролізі, засвоюється в інсулінонезалежному механізмі, оптимізуючи вуглеводний обмін, особливо це важливо при цукровому діабеті та гіпоксії. Препарати оману виявляють помірно виражений, але тривалий антигіпоксичний ефект, який пов'язаний з інуліном, сапонінами, органічними кислотами, селен і вітамін Е.
Достовірно доведені та перевірені часом протизапальні, антимікробні, жовчогінні, відхаркувальні, сечогінні та ранозагоювальні властивості оману.

Коріння оману нормалізують секреторну активність шлунково-кишкового тракту; виступаючи як антацид, беруть участь у нейтралізації соляної кислоти, зменшуючи перетравлювальну активність пепсину.
Клінічно й експериментально доведено, що алантон зменшує явища ексудації і проліферації, проникність стінок кровоносних судин, посилює утворення мукополісахаридів у слизовій шлунка, підвищує знижену кислотоутворювачу функцію шлунка, надає протизапальну та антипротеолітичну дію на тканини і слизову шлунка, підсилює кровообіг у слизовій оболонці шлунка, прискорює процеси регенерації, стимулює вироблення буферних речовин. Це має значення при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, особливо при виразковій хворобі шлунка, ерозивних гастритах, у хворих похилого та старечого віку з довгостроково нерубцюючими виразками, резистентними до загальноприйнятої терапії. Утворюючи захисні колоїди слизової шлунка, оман попереджає появу виразкових дефектів.
Коріння оману, як гастропротектор, з протиінфекційними властивостями, призначають при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, гастриті, ентероколіті, хелікобактериохі, диспепсії. Гастропротекторна дія зумовлена здатністю нейтралізувати надлишок хлористоводневої кислоти і спазмолітичну дію Можливості оману утворювати захисні колоїди медицина використовує в комплексі терапевтичних заходів при неспецифічному виразковому коліті, гіперацидних гастритах.
Встановлена певна специфіка впливу оману на функціональну діяльність кишечника. Поєднання таких властивостей, як зменшення перистальтики і секреторної активності кишечника, посилення жовчоутворення і жовчовиділення в 12-палу кишку, помножене на протизапальні та антисептичні властивості рослини значно підвищує ефективність лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.

У спектр призначень входять показання до застосування при холециститі, враховуючи холеспазмолітичні властивості, а також властивості усувають запалення жовчного міхура. При дискінезії жовчовивідних шляхів, оман запобігати ураженню гепатоцитів, зменшує спазми сфінктерів, відновлює відтік жовчі, при жовчнокам'яній хворобі проявляє жовчогінні властивості, при жировому гепатозі, стеатогепатозі бере участь у сорбції жовчних кислот і тригліцеридів.
Фармакологічні можливості коренів, такі як нормалізація функції травлення, за рахунок регуляції основних функцій (секреторної і моторної), мають велике практичне значення в лікуванні хворих алергічними захворюваннями шкіри, атопічний дерматит, особливо при наявності супутніх шлунково-кишкових захворювань (коліту, виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, ерозивного гастриту, ДЖВП по гіпокінетичному типу та інших).
Ефірна олія оману, завдяки вмісту алантолактонов, близьких по біологічній дії до сантоніну, має виражені антигельмінтні властивості. Алантолактон оману перевершує сантонін у 25 разів за протиаскаридною дією (Петков, 1988р).
При глистовій інвазії, лямбліозі оман виступає, як протизапальний, гастропротекторний засіб. При урогенітальному кандидозі сприяє усуненню кандидозної інфекції. При мононуклеозі оман використовується, як протиінфекційний засіб.
Ще одна сфера застосування оману — це папіломавірусна інфекція. Коріння сприяють зменшенню запалення, знімають інтоксикацію, беруть участь в усуненні вірусної інфекції.
Препарати оману знижують секреторну активність бронхів, характеризуються відхаркувальними та бронхолітичними властивостями.

У Німеччині оман є улюбленою частиною готових протикашльових мікстур і пігулок. Його призначаю при бронхіальній астмі, наполегливому бронхіті з утворенням густого в'язкого мокротиння, емфіземі легенів, «старечому кашлі».
Сучасні дослідження, результати опублікованих наукових робіт стверджують, що препарати оману зменшують дегенерацію нервових клітин, перешкоджають їх переродження і загибель в процесі хвороби.
В урології оман зарекомендував себе, як засіб підвищує розчинність фосфатів, в комплексній терапії уретритів, циститів, як надійний засіб усуває запалення, у різних фазах його розвитку, інгібуючу інфекцію.
При шкірних захворюваннях (екземі, нейродерміті, шкірному свербінні), у випадках поєднання шкірного процесу з вираженими алергічними проявами оман є препаратом вибору.
Коріння оману, згідно з останніми науковими дослідженнями, сприяють інтегральній активації механізмів мозкових функцій поліпшення пам'яті, розумової діяльності, розумового розвитку, беруть участь в усуненні інтоксикації при тютюнової залежності.

Показання до застосування:
Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики захворювань органів дихання і порушень травлення, а також до раціону при наступних станах та захворюваннях:

• захворювання органів дихання (бронхіти, пневмонія, бронхіальна астма, кашель старих»);
• онкопатологія легень в комплексному лікуванні;
• хронічні гастрити, ерозивні гастрити, пилородуоденіт, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, ентероколіт, диспепсія, хелікобактеріоз;
• холецистит, жовчнокам'яна хвороба, жировий гепатоз;
• гіпертиреоз, тиреотоксикоз (при катаболічних порушеннях);
• глистова інвазія, лямбліоз;
• урогенітальний кандидоз;
• папіломавірусна інфекція;
• атопічний дерматит, нейродерміт, псоріаз, у комплексному лікуванні;
• дерматореспіраторний синдром;
• літній вік.

Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їжі.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
При необхідності повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.

* Дані представлені в інформаційних листках достовірно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, дисертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково – практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин в медичній практиці.